вихор
21вихор — 1) (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ігрець, смерч, круговерть, кручія, буревій 2) див. кучер …
22Вихор — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …
23вихор — 1 іменник чоловічого роду вітер вихор 2 іменник чоловічого роду чуб …
24вихоріти — дієслово недоконаного виду розм …
25ВИХОР. — Общесл. Суффиксальное образование (суф. р , ср. дар, пир и т. п.) от основы вих …
26вихор — ВИХОР, хра, м Торчащая прядь волос человека или клок шерсти животного; Син.: хохол. Ребята пригладили вихры, девочки оправили платья, Искра придирчиво оглядела каждого… (Б. Вас.) …
27вихор — вихор/ …
28Вихор [его] знает — 1. Яросл. Ничего не известно о ком л., о чём л. ЯОС 3, 22; Мокиенко 1986, 181. 2. Курск., Ряз., Смол. Восклицание, выражающее удивление, возмущение, негодование. БотСан, 86; ДС, 86; СРНГ 11, 312 …
29Вихор подыми (изломай) — кого! Ряз. Бран. Восклицание, выражающее досаду, негодование, возмущение. ДС, 87; СРНГ 28, 272 …
30Вихор полевой — Пск. Одобр. О быстрой, проворной женщине, девушке. ПОС 4, 31 …
